Дефіцит заліза - все, що вам потрібно знати Частина 2

ПРИЧИНИ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА

Перш ніж почати приймати залізо, варто подумати, що в першу чергу є причиною вашого дефіциту заліза.

Виявлення цієї причини та її усунення (якщо можливо) має вирішальне значення для відновлення дефіциту за допомогою добавок, а потім запобігання повторному виникненню дефіциту за допомогою оптимального харчування.

Причини дефіциту заліза можна розділити на:

1. Недостатнє споживання з їжею продуктів, багатих на гемове залізо, дієта, багата на фітати, оксалати, кальцій або фосфати, що перешкоджають засвоєнню заліза, погано складена веганська та вегетаріанська дієта;

2. Підвищені потреби організму в поєднанні з недостатнім споживанням поживних речовин з їжею (вагітність, грудне вигодовування, діти, що ростуть, спортсмени);

3. Знижене поглинання

Наявність достатньої кількості шлункової кислоти є важливою для належного засвоєння заліза, тому люди, які перенесли баріатричну хірургію або гастректомію, схильні до дефіциту заліза через зменшення площі поверхні поглинання та зниження секреції шлункової кислоти.

Засвоюваність заліза порушується при тривалому застосуванні ІПП, наявності Helicobacter pylori, паразитарних інфекціях та аутоімунному гастриті.

Надмірне вживання нестероїдних протизапальних препаратів також погіршує засвоєння заліза.

Харчові фактори, що перешкоджають засвоєнню заліза: m.in: вживання кави, чаю, кальцію (у добавках або молочних продуктах), какао, продуктів, багатих на оксалати або фітинову кислоту, під час прийому їжі, багатої на залізо, або прийому залізовмісних добавок.

4. Хронічне запалення – будь-що, що підвищує рівень гепцидину та тим самим зменшує засвоєння заліза. Детальніше про гепцидин далі в цій статті.

5. Крововтрата (внутрішня кровотеча, надмірно рясні та тривалі менструації у жінок, занадто часте здання крові у донорів, нещасні випадки, травми тощо)

6. Генетичні фактори.
    

   КІЛЬКА СЛІВ ПРО ГЕПЦИДИН

Через те, що Як дефіцит, так і надлишок заліза шкідливі, наш організм має точні механізми для регулювання метаболізму заліза.

Гепцидин – це печінковий пептидний гормон, який контролює гомеостаз заліза в організмі, оскільки він є основним регулятором всмоктування заліза в кишечнику.

Концентрація гепцидину є змінною та залежить, головним чином, від стану системного метаболізму заліза та рівня феритину, але на його рівень також впливають інші фактори, незалежні від системних запасів заліза, такі як гіпоксія або наявність запалення.

У відповідь на збільшення запасів заліза печінка виробляє гепцидин, який пригнічує всмоктування в кишечнику та запобігає подальшому надлишковому накопиченню. При залізодефіцитній анемії рівень гепцидину не визначається або є дуже низьким, що забезпечує оптимальне всмоктування заліза.

Таким чином, збільшення гепсидину пригнічує всмоктування заліза, зменшення гепсидину збільшує всмоктування заліза.

Варто знати, що ще впливає на регуляцію вироблення гепцидину, оскільки ці знання відповідають на питання, чому деяким людям так важко виправити дефіцит заліза, незважаючи на правильні харчові звички або прийом залізовмісних добавок.

1. Висока концентрація гепцидину спостерігається при клінічних станах, пов'язаних із запальною реакцією, таких як:анемія хронічних захворювань (ХЗЗ), ревматоїдний артрит, запальні захворювання кишечника, рак товстої кишки, травма, хронічна хвороба нирок, сепсис.

Інтерлейкін 6 (IL-6), основний прозапальний цитокін, відповідає за посилення синтезу гепцидину. Усі стани, що спричиняють підвищення рівня IL-6, можуть погіршити всмоктування заліза в кишечнику шляхом підвищення рівня гепцидину, включаючи паразитарні інфекції та інші стани, що ще більше посилюють вироблення IL-6, такі як m.in: надмірна вага, хронічний стрес, недостатній сон (кількість чи якість), переїдання, куріння, надмірне вживання алкоголю, надмірні тренування (більше 2 годин інтенсивних фізичних навантажень на день), а також брак активного відпочинку та малорухливий спосіб життя.
 

2. Генетична проблема.

Ген TMPRSS6 кодує матриптазу-2. Матриптаза-2 – це фермент, який збільшує засвоєння заліза шляхом регуляції вироблення гепсидину.

Зміни в цьому гені, ймовірно, спричиняють надмірну стимуляцію синтезу гепцидину – цей стан називається залізорезистентною залізодефіцитною анемією (IRIDA).
 

ОПТИМАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ДЕСФІЦІТУ ЗАЛІЗА

За нормальних обставин, якщо ми не виключаємо повністю м'ясо та рибу зі свого раціону, їмо досить різноманітну їжу та не маємо жодних інших причин, згаданих вище, які можуть порушити засвоєння заліза, немає потреби особливо ретельно ставитися до правильного складу страв.

Однак, якщо у нас є схильність до постійно рецидивуючої залізодефіцитної анемії або все ще існує латентний дефіцит заліза (низький рівень феритину), я хотів би нагадати вам, що варто з'ясувати, чому це відбувається, та усунути основну причину, потім виправити дефіцит за допомогою препаратів заліза, а потім уважніше розглянути аспекти харчування, щоб підтримувати відповідні запаси заліза в організмі після втручання.

pH-залежний процес всмоктування заліза у дванадцятипалій кишці пригнічується або посилюється певними поживними речовинами.

Існує два основних типи заліза, які ми отримуємо з нашого раціону – негемове залізо та гемове залізо. Гемове залізо, що походить з гемоглобіну та міоглобіну тваринного походження (червоне м’ясо, субпродукти, птиця, риба), є формою заліза, яка найлегше засвоюється. Негемове залізо, з іншого боку, є рослинним джерелом заліза (міститься m.in. у зернових, бобових, горіхах, насінні та деяких овочах).

Організм може засвоїти приблизно 15-35% гемового заліза, що міститься в їжі. Відносно мало харчових факторів негативно впливають на засвоєння гемового заліза.

Більшість харчового заліза надходить з негемового заліза. Парадокс полягає в тому, що рослинні джерела зазвичай містять більше заліза на 100 г, ніж тваринні, але водночас рослинні джерела, багаті на негемове залізо, містять компоненти, які обмежують його засвоєння. Лише 2–20% негемового заліза засвоюється організмом, залежно від наявності різних факторів, які або гальмують, або посилюють його засвоєння. Багато факторів впливають на швидкість засвоєння негемового заліза порівняно з гемовим залізом.

Всмоктування негемового заліза гальмується:

• фітинова кислота (міститься в цільнозерновому хлібі, злаках, бобових, горіхах та насінні);

• щавлева кислота (знайдена m.in. у шпинаті, ревені, какао та шоколаді, щавлі, горіхах, каві та чаї);

• поліфеноли (містяться в чаї, каві, фруктах, овочах, деяких злаках та бобових);

• деякі білки (наприклад, соєвий білок, яєчні білки, казеїн, сироватка);

• Кальцій перешкоджає засвоєнню як гемового, так і негемового заліза.

Вплив інгібіторів на засвоєння заліза найбільший, коли вони вживаються з їжею, що містить джерела заліза.

Кілька основних правил, як забезпечити краще засвоєння заліза:

1. Насіння, крупи та бобові культури слід замочувати, варити, пророщувати та ферментувати, щоб видалити фітати, що зв'язують залізо.

2. У таких овочах, як шпинат, кількість щавлевої кислоти може зменшитися приблизно на 50% після приготування, що може збільшити біодоступність заліза.

3. Якщо ми хочемо забезпечити гарне засвоєння заліза з певного прийому їжі, нам не слід додавати до нього молочні продукти, напої, збагачені кальцієм, або, тим більше, кальцієві добавки.

4. Не пийте каву або чай під час їжі, оскільки це може знизити засвоєння заліза до 90%.

5. Додайте джерела вітаміну С до свого раціону, оскільки наукові дослідження показали, що вітамін С може компенсувати дію всіх інгібіторів засвоєння заліза з їжі, якщо його включити до раціону з високим вмістом негемового заліза. Овочі, багаті на вітамін С, включають m.in: петрушка, перець, брюссельська капуста, кольрабі, броколі, цвітна капуста та фрукти m.in. : чорна та червона смородина, ківі, полуниця, лісова суниця, апельсини.

6. Додайте до свого раціону джерела бета-каротину, такі як: m.in. : морква, абрикоси, капуста кале, шпинат, сливи, петрушка, гарбуз, диня, персики.

КОМПЕНСАЦІЯ ДЕФІЦИТУ ЗАЛІЗА

Дефіцит заліза не вирішується за допомогою дієти, але відповідне харчування відіграє важливу роль у запобіганні рецидиву дефіциту.

Прийом препаратів заліза слід продовжувати до досягнення оптимального рівня феритину, щонайменше 70 і/або вище.

Варто додати до пероральних препаратів заліза наступне:

1. Лактоферин, який зменшує побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, пов'язані з прийомом залізовмісних добавок. Додавання лактоферину до залізовмісних добавок допомагає відновлювати запаси заліза (феритину) більшою мірою, ніж лише прийом залізовмісних добавок;

2. Вітамін С, який дозозалежно підвищує біодоступність заліза. Доведено, що прийом 100 мг вітаміну С під час їжі збільшує засвоєння заліза до 67%;

3. У разі дефіциту вітамінів групи В також комплексу В;

4. Пробіотична терапія з використанням, наприклад, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus acidophilus, Bifidobacterium longum, які також покращують засвоєння заліза.

5. Пребіотики, включаючи галактоолігосахариди (ГОС) та фруктоолігосахариди (ФОС), що підвищують біодоступність заліза та зменшують його руйнівний вплив на кишкову мікробіоту.

Бібліографія:

1. Еліф Піскін, Даніла Чіанчозі, Шукру Гюлеч et.al: Засвоювання заліза: фактори, обмеження та покращення Methods.ACS Омега 2022, 7, 24, 20441–20456;

2. Ганна К. фон Зібенталь, Дієго Моретті, Майкл Б. Циммерманн, et.al: Вплив дієтичних факторів та часу доби на засвоєння заліза з пероральних залізодобових добавок при дефіциті заліза women.Am Журнал гематології. 2023; 1–8;

3. Джорді А. Дж. Фішер, Арлін М. Черіан, et.al: Вплив перорального прийому бісгліцинату заліза на концентрацію гемоглобіну та феритину у дорослих та дітей: систематичний огляд та метааналіз рандомізованих контрольованих досліджень trials.Nutrition Огляди, том 81, випуск 8, серпень 2023 р., сторінки 904–920;

4. Махмуд А. Ель-Хаві, Сохіла А. Абд Аль-Салам, Ваель А. Бахбах: Порівняння перорального хелату бісгліцинату заліза, лактоферину, лактоферину з залізом та полімальтозним комплексом заліза в лікуванні дітей із дефіцитом заліза. anemia.Clinical Харчування ESPEN, том 46, грудень 2021 р., сторінки 367-371;

5. Еллен М. Сміт, Джессіка А. Альварес, et.al: Високі дози вітаміну D3 знижують концентрацію гепцидину в крові: пілотне рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження у здорових дорослих. Clin Nutr. Серпень 2017; 36(4): 980–985;

6. Леслав Філіпчик, Пшемислав Кроль, Антоні Вистриховський: Гепсидин — гормон печінки, що контролює гомеостаз заліза. Нефрологічний форум 2010, вип. 3, № 4, 233–242;

7. Джеральд M.Rosen, et.al: Використання пробіотика для посилення всмоктування заліза в рандомізованому дослідженні дітей з дефіцитом заліза. Журнал педіатрії, том 207, квітень 2019 р., сторінки 192-197.e1;

8. Майкл Хоппе, Гунілла Оннінг, Анна Берггрен, et.al: Пробіотичний штам Lactobacillus plantarum 299v збільшує засвоєння заліза з фруктового напою, доповненого залізом: подвійне ізотопне перехресне сліпе дослідження у жінок репродуктивного віку. age.Br Журнал харчування. 2015, 28 жовтня; 114(8): 1195-202;

9. Ульріка Екслінг, Гунілла Оннінг, Мейл А Комбс, et.al: Вплив Lactobacillus plantarum 299v на статус заліза та фізичну працездатність у спортсменок із залізодефіцитом: рандомізоване контрольоване дослідження Trial.Nutrients. 30 квітня 2020 р.; 12(5):1279;

10. Зузанна Закжевська, Александра Завартка, Магдалена Шаб, et.al: Пребіотики, пробіотики та постбіотики у профілактиці та лікуванні Anemia.Microorganisms. 30 червня 2022 р.;10(7):1330.